Провал року
В момент, коли весь світ активно стежить за подіями на сході України, у Києві відбулася урочистість під гучною назвою «Людина року». На тлі хвилюючих часів, які спіткали нашу країну, столичний бомонд влаштував собі так би мовити «свято». Безумовно, такі церемонії повинні бути в нашому соціумі, але розуміючи складну ситуацію на сході і фінансову нестабільність в державі, такі гучні заходи виглядають безглуздо. Для повноти картини, організатори запросили на дійство бійців АТО. Неозброєним оком було помітно, що наші славні герої стали жертвами спекуляції, яку майстерно спланували організатори церемонії. Дуже шкода, що в нашій країні організація подібних заходів все ще працює за такими методами, де ціна життя – найкраща самореклама.
Ні для кого не таємниця, що подібні нагороди переможці купляють собі самі, за доволі кругленьку суму, конкурс «Людина року» не виключення. Можна собі лише уявити, скільки грошей пішло «в трубу», а вони могли б врятувати чиєсь життя, наприклад важко хворих на серце дітей, адже вартість одного «переможця», кратна декільком операціям. Виникає питання: «Для чого було влаштовувати весь цей цирк, якщо безглуздо потрачені гроші, можна було спокійно зібрати на потреби тим, хто цього реально потребує, а потім написати короткий звіт цього благочинного жесту. Думаю, цього було б достатньо, а те, що сотня мільйонерів зібралась перед камерами зі склянкою коньяку, запах якого витав в повітрі, проблеми не вирішило, а навпаки створило відчуття дикості. Ідеальним описом всього цього дійства стане фраза «Пир во время чумы».
З самого початку організатори себе проявили не з кращого боку, демонструючи свою неорганізованість, чи то з лінощів, або ж з відсутності професіоналізму. Спостерігаючи за всім, що відбувалось, можна було помітити, як вони ігнорували проблеми, які виникали під час дійства, тим самим ставлячи в незручне становище людей, які виходили на сцену, для того, щоб оголосити переможців номінацій. Переможці у присутності нижче за фінансовим статусом людей та бійців АТО, які ціною свого життя захищають Україну, довго розповідали про свої фінансові досягнення, про солодке і успішне життя. Говорити, про церемонію можна ще довго, забувши потім її як страшний сон, але осад, що залишився після побаченого жаль закарбується в пам'яті багатьох, як "Провал року». Цікаво, про, що думали організатори, коли влаштовували свято? Про благочинність, чи все ж таки про гаманці, які потовстішали за рахунок внеску меценатів?!